Котився світ

by Царство Небесное

/
  • Streaming + Download

    Скачать весь альбом из 12 песен.
    Purchasable with gift card

     

1.
Finale 03:52
2.
3.
Я так боюсь відчинених дверей... Я так боюсь дивитися у очі... Я так боюсь не пережити ночі І загубити віру у людей. Я так боюсь не пам’ятати снів, Боюсь, коли життя не має змісту І на папері порожньо і чисто... Я так боюсь, що я недолюбив. *** Щоб змінити життя на краще, Треба вийти за межі звичок, Збити будні, не знати нащо, Ніби попіл до попільничок. Розгубити старі проблеми, Бути разом старим і юним, Перекреслити звичні схеми, Переплутати дощ і струни, Полетіти, мов камінь з пращі, Шугонути увись стрілою... Щоб змінити життя на краще, Треба стати самим собою. Олексій Бик
4.
Калатало серденько в груди, Ніби в бубон рука музики, Йшли нізвідки і у нікуди Через гори і через ріки. Веселилися до світанку, Заливали печаль і тугу, Кулю бачили за коханку, А руків'я ножа - за друга. Роздавали любов задарма, Продавали за безцінь вроду, Нарікали на світ і карму І ковтали вино як воду, А на ранок платили вдвоє, А на ранок ставало гірше, Тихо плакали за собою І плели поминальні вірші. Підіймалися та на ноги, Піддавали гріхи на плечі, Від скорботи і від тривоги Зачинали пісні лелечі... (Олексій Бик)
5.
Чорну каву, немов сієсту, Хай зі мною розділить морок, Тет-а-тет з сигаретою "Весту", Тільки двадцять, а вже як сорок. Кожен день - ніби той, що вчора, Кожен друг - ніби той, що ворог, Все спинилось, і значить - скоро... На долонях лиш пил порох. За плечима пожеж заграва, Біс і ангел плюють додолу, Смерть - утеча, життя - облава, Інших дій не було ніколи. Відчиняю дверцята кліті, Рву із пляшки зубами корок, Всі надії давно убиті: Тільки двадцять, а вже як сорок. (Олексій Бик)
6.
Котився світ – хитало і несло, І калатало об небесні сфери... Усе життя – омана і химера, А ти – моє останнє ремесло. Котився світ, тріщали ободи, Трухлява правда сипалась під ноги, Не нами обиралися дороги, Та наші залишаються сліди. Котився світ – кидало врізнобіч, А нас іще розкидало у часі, Ми знову залишились у запасі І на узбіччі, та не в тому річ. Котився світ, бо ми шукали нас, Ішли назустріч, як вовки по вітру, Писали день, звіряючи палітру, До скону. Через вічність. Через час. (Олексій Бик)
7.
Ой листопад Спали мої вірші-листи Єдине що єднає нас на цьому світі Непомітно осінь хмари прибрала І в очі спогадів налили зорі Ой перехожії думки Добробут щастя та кохання На довгії літа подарували сумне надхнення Зберу з уламків пам’ять я Зерно не загубивши жодне Але тобі як грошам вже все одне Співай мені листопад Д.Пеняев – С.Егоров
8.
Я нічого, Нічого, Нічого у Вас не прошу, Ви потрібні мені, Як потрібен Вітрилові вітер, З Вами я - Вже не я, А без Вас - Починаю сивіти, Тільки серце, Як камінь У лівій кишені ношу. Я давно вже нічого, Нічого не знаю про сон, Це вже більш, ніж любов, Ви - моя найшкідливіша Звичка: Завжди хочеш іще, Хоч заповнена вщерть Попільничка... ...Залишаю печаль, Як останній Для себе Патрон. (Олексій Бик)
9.
10.
Я годованець чорних ночей за вікном, Я не ліз на рожен і не пер напролом, Тільки слово як слово, струна як струна, Так якого від мене вам треба рожна? Тільки хрипом блювотним, ночами без сну Просурмила сурма : на війну, на війну! Перекинулось небо та через плече, Пригина до землі і пече, і пече. Зачаділа свіча - парафіновий рай, Світ поблід і зачах - поспішай, поспішай! Тріпотять на вітру полотнища знамен... Хто устане з колін, той і буде спасен! Той і буде герой, хто поляже в снігу, Хто спіймає свинець в повен зріст, на бігу. Розірвіть ланцюги - може, стане снаги, А не стане снаги - переб'ють до ноги. Передушать півсонних, закутих, сліпих, Ми не люди для них, нас давити - не гріх, Поженуть у Сибір, запроторять в тюрму... Я уперше, уперше послухав сурму! Я задмухав свічу і в кишеню поклав Сто не складених рим, сто не зроблених справ, Лиш короткий рядок повторив як рефрен: Хто устане з колін, той і буде спасен! (Олексій Бик)
11.
Ой листопад Спали мої вірші-листи Єдине що єднає нас на цьому світі Непомітно осінь хмари прибрала І в очі спогадів налили зорі Ой перехожії думки Добробут щастя та кохання На довгії літа подарували сумне надхнення Зберу з уламків пам’ять я Зерно не загубивши жодне Але тобі як мені вже все одне Співай мені листопад Д.Пеняев – С.Егоров
12.
Finale 2 04:40

credits

released May 1, 2008

license

Some rights reserved. Please refer to individual track pages for license info.

tags

about

Царство Небесное Київ, Ukraine

contact / help

Contact Царство Небесное

Streaming and
Download help

Redeem code

Report this album or account

If you like Царство Небесное, you may also like: